НЕСВІЧ

Мистецтво врятує світ

Коли в1771 році  збудували нову церкву, то при ній було відкрито двокласну школу. Як довго працювала вона і скільки було в ній учнів невідомо.                                                                                               У 19 ст. ( приблизно у 1838 році) було збудовано приміщення для нової школи поруч з церквою. Вона мала одну класну кімнату. Побудували її на кошти пана Маєвського. Школа мала три групи  (першу, другу, третю). Всі групи навчались в одній класній кімнаті під керівництвом одного вчителя.  Пам’ять зберегла прізвище вчителя: Семенович. Поступово дітей ставало все більше і більше. Старе приміщення вже не могло вмістити всіх бажаючих і виникла потреба збудувати  нове. Тому в  1905 році було закінчено будівництво нової школи. Це був гарний будинок, критий чорною бляхою, у формі букви ’’Г’’.                   У будинку було 5 класних кімнат, учительська, бібліотека і два коридори. Школа мала офіційну назву ’’Несвіцьке двукласне фундутове училище’’.  У школі навчалось від 60 до 70 учнів, бо приймали усіх бажаючих вчитися. Завідувачем школи був на той час Голуб Іван Філімонович. Після закінчення учні ішли вчитись в Тростянець, Охлопів,Житомир.  На той час школа в Несвічах була найбільшою у волості. Сюди приводили батьки дітей з інших сіл: Угринова, Шкліня, Михлина, Воютина, Губина, Садова, Лаврова.  Коли у 1914 році розпочалась війна, школу закрили аж до 1919 року. Лише після встановлення польської влади у 1920 році було відкрито польську семикласівку. Навчання велося польською мовою.                       Директором школи був поляк Лабенський. В 1939 році, після воз’єднання  Західної  України  з УНР на базі польської семикласівки було організовано Несвічівську семирічну школу. Навчання стало обов’язковим. Коли в 1941 році почалась війна, школу закрили. Лише в квітні 1944 року школу відкрили знову. Прислані вчителі провели облік дітей села і записали їх в школу.  Директором неповно-середньої школи призначили Ступницького  Петра.                   До 5-річчя перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній  війні школі надали статус середньої. Перший випуск був у 1953 році. Після смерті Ступницького директором школи став Кульчицький Іван Автономович. Після Кульчицького став Мельник Яків Іванович, потім Бабій Петро, пізніше Горлайчук,а згодом Шемшей В.А.          З 1982-83 року почали будувати нове двоповерхове приміщення школи  біля старих будівель. Середня школа перестала функціонувати з 1965 року, бо  відкрилось така ж  в с. Чаруків і селах Садів та Ратнів. Школу відвідували лише діти села Несвіч. У 1988 році розпочали будівництво типового приміщення школи під керівництвом директора школи Федюк Лідії Іванівни, яке  здали у 1989 році.      У 1991 році школі знову поновили статус середньої.                  З 1997  року на посаду директора школи був призначений молодий спеціаліст Муха Юрій Юліанович. За даний період школа зміцнила свою матеріальну базу,  поліпшила рейтинг  в районі.

 

 

 

історія школи
зберігаємо традиції
Зміст 
Овал: Історія школи.
Наші координати.
Наші послуги.
Шкільні новини.
Список працівників школи
кращі випускники школи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Екс– голова

Волинської обласної ради

Дмитрук Василь Павлович

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Народний депутат України

Федорчук Ярослав Петрович

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дмитрук

Павло  Павлович

Працював на посаді начальника митниці в аеропорту Бориспіль

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дмитрук

Юрій Павлович

Працював на посаді начальника Московського райвідділу міліції в місті Києві

 

 

 

 

             Ярослав Петрович Федорчук  - уродженець села Не свіч Луцького району.  Народився він 22 жовтня 1936 року у багатодітній селянській родині. Через його долю пройшли трагічні та криваві події на Волині під час другої світової війни. Малолітній в'язень німецької неволі,  він пережив лихоліття війни. Про свої дитячі та юнацькі роки розповідає  у книзі “Волинянин” від третьої особи, назвавши свого героя Олександром, Сашком. Пережите в дитинстві й отроцтві да­ло яскравий відбиток на формування світогляду. Як і багато його ровесників, Я. Федорчук не скорився долі, ставив перед собою високі цілі і досягав їх. Трудову діяльність розпочав робітником. Працював мотористом, слюсарем, виконробом, головним механіком, головним інженером на нафтопромислах Івано-Франківщини. З відзнакою закінчив Львівський політехнічний інститут, аспірантуру Академії суспільних наук у Москві. Кандидат економічних наук, автор низки монографій та більш як 60 наукових праць.

Про ці та громадсько-політичні штрихи до біографії йтиметься у наступних книгах Волинянина". Варто лише зазначити, що в часи Незалежності України Федорчук Я.П. — один із засновників партії Всеукраїнське об'єднання Батьківщина", депутат Верховної Ради України IV та V скликань від БЮТ.

Як політик, Я. П. Федорчук малопублічний. Трибуни, мітинги, чисельні виступи у масмедіа — не для нього. Він віддає перевагу щоденній копіткій праці, витрачаючи зусилля на зміцнення партії та законотворчу діяльність.

Волинянин" — перша художня книжка автора.

 

 

Відомості про випускників школи